У 2026 році наявність третьої групи інвалідності дає чіткий і надійний захист від примусової мобілізації. Згідно зі статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військовозобов’язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Норма діє однаково для всіх груп — перша, друга чи третя — без додаткових застережень щодо ступеня обмежень. Це не просто формальність, а визнання того, що людина вже несе значне навантаження на організм і має право зосередитися на збереженні здоров’я та цивільному внеску в життя країни.
Цифрові інструменти зробили процес оформлення відстрочки доступнішим: дані про безстрокову інвалідність автоматично відображаються в системі «Резерв+», а за потреби документи можна подати через ЦНАП. Водночас нова система оцінювання повсякденного функціонування особи, запроваджена постановою Кабінету Міністрів № 1338, змінила підхід до встановлення групи. Тепер експертні команди дивляться не лише на діагноз, а й на реальні труднощі в самообслуговуванні, пересуванні, орієнтації та праці. Для чоловіків віком 25–60 років з другою чи третьою групою у 2025 році пройшли обов’язкові переоцінки, і в 2026-му система вже працює стабільно.
Третя група означає помірні, але стійкі обмеження життєдіяльності. Людина може працювати, пересуватися самостійно, однак із суттєвими труднощами в певних сферах. Це не «легка» інвалідність — це стан, коли організм потребує постійної уваги, адаптації та соціального захисту. Закон захищає саме таких людей від примусу, дозволяючи їм обирати: залишатися в цивільному житті чи, за бажанням і після додаткової медичної оцінки, укласти контракт на службу.
Що означає третя група інвалідності в системі 2026 року
Третя група встановлюється, коли стійкі порушення функцій організму призводять до помірного обмеження життєдіяльності — першого ступеня в одній чи кількох сферах або другого ступеня в двох і більше. Експертна команда оцінює здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, навчання та праці з урахуванням адаптації. Стан має тривати не менше 12 місяців з мінімальними шансами на значне покращення.
Серед типових прикладів станів, за яких може бути встановлена третя група: відсутність одного ока або стійкий повний птоз після лікування; сліпота на одне око зі зниженням гостроти зору до 0,05 і нижче; двобічна глибока туговухість з порогами 86 дБ і більше на ключових частотах, якщо хірургічна корекція неможлива; стійка трахеостома; стеноз гортані II–III ступеня з парезом і дисфонією; дефект щелепи чи твердого піднебіння, що не компенсується протезуванням і призводить до помірного дефіциту ваги; карликовість (зріст нижче 130 см у чоловіків, 120 см у жінок); хронічні захворювання серцево-судинної, нервової, ендокринної чи кістково-м’язової систем з помірними функціональними обмеженнями, що впливають на працездатність.
Групу встановлюють на строк — найчастіше 1–3 роки для нових випадків, іноді 5 років для певних онкологічних чи хронічних тяжких станів. Безстроково — при анатомічних дефектах та необоротних порушеннях. Це означає, що статус потребує періодичного підтвердження, і пропуск переогляду може вплинути на дію відстрочки.
Законодавчий захист: стаття 23 як основа відстрочки
Пункт 2 частини першої статті 23 прямо зазначає: військовозобов’язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю, не підлягають призову. Група не має значення — захист однаковий. Додатково закон дозволяє особам з інвалідністю укладати контракт на військову службу добровільно. Це важливий баланс: держава не примушує, але й не закриває двері тим, хто готовий служити попри обмеження.
Для родичів правила жорсткіші. Відстрочку може отримати лише той, хто має дружину чи чоловіка з третьою групою, встановленою внаслідок онкології, відсутності кінцівок, кистей, стоп, одного з парних органів або за наявності онкології, психічного розладу, церебрального паралічу чи паралітичних синдромів. Для батьків та опікунів третя група рідко дає автоматичну відстрочку — тут пріоритет у першої та другої груп. Це підкреслює: захист насамперед для самої людини з інвалідністю.
Реальність 2026 року: чутки, факти та типові ситуації
Чутки про скасування відстрочки для третьої групи циркулювали активно, особливо після оновлення законодавства у 2024–2025 роках. Насправді базова норма статті 23 залишилася незмінною. Інвалідність будь-якої групи продовжує бути підставою для відстрочки. Проблеми виникають лише тоді, коли дані про статус не внесені в реєстри або людина не оформила відстрочку офіційно. У таких випадках ТЦК може не мати інформації, і виникають непорозуміння.
У практиці часто трапляються ситуації, коли людина з давно встановленою третьою групою раптом отримує повістку. Причина — застарілі дані в системі або переїзд без оновлення інформації. Рішення просте: подати документи через «Резерв+» або ЦНАП якомога швидше. Якщо інвалідність безстрокова і дані вже в реєстрі — відстрочка відображається автоматично.
Інша поширена ситуація — коли людина отримала інвалідність уже під час воєнного стану, наприклад, внаслідок поранення чи загострення хронічної хвороби. Тут статус підтверджується через експертну команду, і відстрочка діє з моменту встановлення групи. Військовослужбовці з інвалідністю мають додаткові гарантії продовження статусу на період служби плюс 60 днів після звільнення.
Як оформити відстрочку у 2026 році: покрокова інструкція
Процес став прозорішим і частково дистанційним, але потребує послідовності. Ось актуальний алгоритм:
- Зверніться до сімейного лікаря за направленням на оцінювання повсякденного функціонування. Лікар формує електронне направлення до експертної команди.
- Пройдіть оцінювання — очно, виїзно або телемедично. Команда з кількох лікарів розглядає справу протягом 30 днів і видає рішення з групою, строком та рекомендаціями.
- Отримайте витяг з рішення експертної команди — це основний документ, що підтверджує інвалідність.
- Якщо дані вже в електронних реєстрах — перевірте статус у застосунку «Резерв+». Відстрочка відображається автоматично.
- За відсутності даних або для уточнення подайте заяву через ЦНАП або «Резерв+» з повним пакетом документів: паспорт, витяг про інвалідність, військово-обліковий документ.
- Відстежуйте строк дії відстрочки. Для строкової інвалідності її потрібно поновлювати після переогляду.
- Зберігайте всі документи в цифровому та паперовому вигляді. У разі відмови — оскаржуйте рішення експертної команди до Центру оцінювання функціонального стану.
Важливо: з 2025 року старі медико-соціальні експертні комісії припинили роботу. Тепер тільки експертні команди. Якщо у вас залишилася довідка старого зразка — вона чинна до переогляду, але для нових випадків діє лише нова процедура.
| Крок | Дія | Основні документи | Строк |
|---|---|---|---|
| 1 | Направлення від лікаря | Електронне направлення | 1–3 дні |
| 2 | Оцінювання експертною командою | Медична документація, анкета | До 30 днів |
| 3 | Отримання витягу | Рішення команди | Одразу після рішення |
| 4 | Подання на відстрочку | Паспорт, витяг, військовий квиток | 1–5 робочих днів |
Добровільна служба за контрактом: коли це реально
Закон дозволяє особам з інвалідністю, включно з третьою групою, укладати контракт. Це не примус, а свідомий вибір. Перед підписанням обов’язкова додаткова військово-лікарська комісія, яка визначає придатність до конкретних посад — найчастіше тилові, медичні, зв’язкові чи інструкторські ролі. Фізичні навантаження обмежуються відповідно до стану здоров’я.
Люди обирають цей шлях з різних причин: бажання бути корисними, фінансові мотиви, родинні традиції чи внутрішня потреба. Важливо розуміти ризики — навіть у тилу служба вимагає дисципліни, стресової стійкості та регулярних медичних перевірок. Перед рішенням варто проконсультуватися з лікарем, який знає вашу історію хвороби, та з юристом щодо гарантій і виплат.
Практичні нюанси та типові помилки
Найпоширеніша помилка — ігнорування строків переогляду. Якщо інвалідність встановлена на рік і ви не пройшли нову оцінку, статус може втратити силу для системи. Інша проблема — невідповідність даних у різних реєстрах. Після переїзду чи зміни місця роботи обов’язково оновлюйте інформацію.
За досвідом консультацій з людьми, які зіткнулися з цими питаннями, найефективніше працює проактивний підхід: одразу після встановлення групи перевіряти відображення в «Резерв+», зберігати всі витяги в кількох місцях і не відкладати звернення до ЦНАП. Якщо виникає конфлікт з ТЦК — фіксуйте все письмово і звертайтеся до військового омбудсмана чи правозахисних організацій.
Третя група інвалідності — це не лише про відстрочку. Це про право жити з гідністю, отримувати пенсію, пільги на ліки та реабілітацію, працювати в адаптованих умовах. Мобілізація — лише один аспект. Закон дає інструмент захисту, і в 2026 році він працює. Головне — користуватися ним вчасно і правильно, щоб здоров’я залишалося пріоритетом, а внесок у суспільство — усвідомленим вибором.
