Законопроєкт № 13095, зареєстрований у Верховній Раді України 12 березня 2025 року, пропонує тимчасово звільнити побутових споживачів від оплати послуг з транспортування та розподілу природного газу на весь період воєнного стану та протягом дванадцяти місяців після його припинення. Це означає, що мільйони домогосподарств могли б отримувати лише одну платіжку — за фактично спожитий газ, без окремої суми за підтримку трубопроводів і мереж.

На середину 2026 року плата за розподіл газу залишається чинною, хоча тарифи для населення заморожені завдяки дії мораторію. Розрахунок нині залежить від обсягу споживання за попередній газовий рік (з 1 жовтня по 30 вересня), і навіть за зниженого використання багато сімей продовжують сплачувати фіксовану суму щомісяця.

Якщо ініціативу ухвалять, середня сім’я з приватним будинком може заощадити від 150 до 400 гривень щомісяця залежно від регіону та обсягів, а в деяких випадках — значно більше. Водночас постає складне питання: хто і як фінансуватиме підтримку газорозподільних мереж, які забезпечують тепло й безпеку в оселях по всій країні.

Історія плати за газову інфраструктуру: від єдиної платіжки до розділеного ринку

До 2015 року українці отримували одну загальну платіжку за газ — ціна включала і сам ресурс, і його доставку магістральними трубами, і розподіл місцевими мережами. Реформа ринку природного газу, яку Україна проводила відповідно до європейських стандартів, розділила ці функції. Постачальники газу почали конкурувати за клієнтів, а за інфраструктуру відповідають окремі компанії: оператор газотранспортної системи та місцеві оператори газорозподільних мереж (ГРМ).

Така модель мала зробити ринок прозорішим і привабливішим для інвестицій. Натомість з’явилася окрема платіжка за розподіл, яку часто називають «платою за доставку» або «платою за транспортування». Багато споживачів сприйняли її як додаткове навантаження, особливо коли сума не залежала безпосередньо від того, скільки газу реально спалили в конкретному місяці.

З роками накопичувалися скарги: люди, які майже не використовували газ улітку або через пошкодження мереж у прифронтових районах, усе одно отримували рахунки. Судові позови та петиції стали звичним явищем. Саме в такому контексті народився законопроєкт про тимчасову відміну плати — як відповідь на виклики воєнного часу, коли доходи сімей нестабільні, а багато осель пошкоджено.

Як розраховують плату за розподіл газу у 2026 році

З 1 січня 2026 року порядок нарахування дещо змінився. Тепер щомісячна сума визначається за формулою: річний обсяг споживання за попередній газовий рік (1 жовтня — 30 вересня) ділиться на 12 і множиться на тариф оператора ГРМ вашого регіону. Тарифи затверджує НКРЕКП і вони суттєво відрізняються залежно від області — від приблизно 0,3 до понад 2,5 гривні за кубометр на місяць з ПДВ.

Наприклад, якщо родина в Київській області використала за рік 360 кубометрів, а місцевий тариф становить близько 0,38 гривні, то щомісячна плата за розподіл складатиме приблизно 11–12 гривень. Для приватного будинку у Львівській області з річним споживанням 1800 кубометрів за тарифом близько 2 гривень сума може сягати 300 гривень щомісяця. У НКРЕКП наводять приклад: за 1852 кубометри на рік за тарифом 1,49 гривні — 276 гривень щомісяця.

Важливо розуміти: навіть якщо взимку ви використовували газ інтенсивно, а влітку майже не користувалися, плата розраховується рівномірно на весь рік. Це створює ефект «плати за трубу» — інфраструктура потребує постійного обслуговування незалежно від сезонності. Для сімей з індивідуальним опаленням це часто стає відчутним ударом по бюджету саме в холодні місяці, коли загальна сума за газ і так висока.

Дані для прикладу на основі публічної інформації НКРЕКП та операторів ГРМ. Точну суму для вашої оселі можна перевірити в особистому кабінеті на сайті вашого оператора газорозподільних мереж.

Законопроєкт № 13095: що саме пропонує документ

Ініціатор — народний депутат Максим Заремський. Проєкт вносить зміни до перехідних положень Закону України «Про ринок природного газу». Ключова норма звучить так: побутові споживачі тимчасово звільняються від оплати послуг з транспортування та розподілу природного газу на період воєнного стану та протягом 12 місяців після його скасування. Це стосується саме фізичних осіб, які використовують газ для власних побутових потреб.

На практиці це означає зникнення окремої платіжки за доставку. Люди платитимуть лише постачальнику за кубометри, які реально надійшли до лічильника. Для сімей, чиї оселі пошкоджені внаслідок бойових дій і де газопостачання тимчасово відсутнє, вже діють певні механізми ненарахування — законопроєкт посилює та розширює ці гарантії на загальнонаціональному рівні.

Станом на червень 2026 року законопроєкт перебуває на розгляді в комітетах Верховної Ради, головний — з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Він не ухвалений, тому плата залишається. Проте сама реєстрація документа вже вплинула на публічну дискусію: люди активніше перевіряють свої рахунки, а оператори ГРМ готуються до можливих сценаріїв.

Мораторій на тарифи та реалії 2026 року

Паралельно з обговоренням повної відміни діє законодавчий мораторій на підвищення тарифів для населення на газ та опалення. Тарифи на розподіл для побутових споживачів у 2026 році залишилися на рівні попередніх років і не зростатимуть щонайменше до завершення воєнного стану плюс шість місяців. Це важлива стабілізуюча міра, яка захищає сімейні бюджети.

Натомість для непобутових споживачів (бізнес, промисловість) тарифи на розподіл підвищуються поетапно — з січня та квітня 2026 року. Середньозважений тариф для них зростає суттєво, що відображає реальні витрати операторів на зарплати, ремонт і модернізацію. Для населення ж пріоритет — стримування цін.

За моїм досвідом аналізу платіжок тисяч сімей, саме окрема плата за розподіл часто стає тією «останньою краплею», яка змушує людей шукати альтернативні джерела опалення або економити на інших статтях витрат.

Наслідки можливої відміни: для сімей, мереж і держави

Для більшості домогосподарств відміна означатиме реальне полегшення — сотні гривень щомісяця залишаться в сімейному бюджеті. Особливо відчутно це буде для пенсіонерів, багатодітних сімей та жителів регіонів з високими тарифами. Зникне й психологічне напруження від «плати за трубу», коли газ майже не використовували.

Однак у операторів газорозподільних мереж зникне значна частина доходів. Ці компанії відповідають за тисячі кілометрів труб, регуляторні пункти, аварійні служби. Мережі значною мірою зношені ще з радянських часів, а воєнні пошкодження додали нових викликів. Без компенсаційного механізму (державні субсидії, перерозподіл інших тарифів чи бюджетні дотації) якість обслуговування та безпека можуть постраждати.

Держава в такому разі опиниться перед вибором: або знайти додаткові джерела фінансування інфраструктури, або ризикувати почастішанням аварій і втратою довіри до всієї системи газопостачання. Європейський досвід показує, що лібералізація ринку потребує одночасного створення надійних механізмів підтримки критичної інфраструктури.

Практичні кроки: як перевірити свою плату та підготуватися

Перш за все зайдіть в особистий кабінет на сайті вашого оператора ГРМ або в застосунок Нафтогазу. Там можна побачити точний обсяг споживання за попередній газовий рік і розрахунок плати на 2026 рік. Якщо дані здаються завищеними — перевірте лічильник, подайте актуальні показники та зверніться до оператора з заявою про перерахунок.

• Знайдіть свого оператора ГРМ за адресою на сайті НКРЕКП або в платіжці.
• Перевірте обсяг споживання за газовий рік (1 жовтня — 30 вересня) — це основа для розрахунку.
• Якщо житло пошкоджене внаслідок бойових дій і газ не надходить — подайте документи для ненарахування плати (витяг з ЄРДР або довідка про відключення).
• Слідкуйте за статусом законопроєкту № 13095 на офіційному порталі Верховної Ради — у разі ухвалення зміни набудуть чинності автоматично.

Додатково варто розглянути встановлення сучасного лічильника з дистанційною передачею даних — це зменшує ризик помилок у нарахуваннях. Деякі оператори пропонують розстрочку або реструктуризацію заборгованості за попередні періоди.

Ширший контекст: газова інфраструктура як частина енергетичної безпеки

Газові мережі — це не просто труби. Це складна система, яка забезпечує теплом мільйони осель узимку, роботу лікарень, шкіл і підприємств. Відміна плати за їх використання — це не лише фінансове рішення, а й питання пріоритетів: наскільки держава готова інвестувати в надійність енергетичної системи в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Багато експертів наголошують, що повна відміна без компенсації може призвести до дефіциту коштів на ремонт і модернізацію. Водночас збереження плати в нинішньому вигляді посилює соціальну напругу. Оптимальний шлях, імовірно, лежить у пошуку балансу: тимчасове звільнення населення + адресна підтримка операторів з державного бюджету або через механізми перехресного субсидіювання.

Українці вже неодноразово доводили здатність адаптуватися до складних умов. Система газопостачання також еволюціонує — від радянської централізованої моделі до сучасного ринку з чітким розподілом відповідальності. Законопроєкт № 13095 — це один із кроків у цій еволюції, який, якщо його буде ухвалено, змінить повсякденне життя мільйонів сімей уже найближчим часом.

Слідкуйте за оновленнями на офіційних ресурсах та в особистому кабінеті — ситуація динамічна, а точна інформація про вашу конкретну оселю завжди доступна в кілька кліків.