Кирило Буданов народився 4 січня 1986 року в Києві й за чотири десятиліття пройшов шлях, який рідко кому випадає. З молодого лейтенанта спецпідрозділів Головного управління розвідки він виріс у генерал-лейтенанта, Героя України та людину, яка з січня 2026 року очолює Офіс Президента. Його призначення стало логічним продовженням тієї ролі, яку він відіграв на чолі військової розвідки з серпня 2020 року. За цей час структура не просто вижила в умовах повномасштабної війни — вона навчилася діяти випереджаюче, завдаючи ударів там, де ворог вважав себе в безпеці.

За роки керівництва ГУР Буданов перетворив українську військову розвідку на один із найефективніших інструментів асиметричної боротьби. Операції, які проводилися під його безпосереднім або загальним керівництвом, вплинули на хід бойових дій у Чорному морі, на окупованих територіях і навіть у глибокому тилу Росії. Водночас він залишався людиною з чіткими принципами: у червні 2026 року відмовився від польського ордена на знак солідарності з Президентом Зеленським після недружнього рішення Варшави. Це рішення підкреслило його здатність ставити національні інтереси вище особистих нагород.

Сьогодні, коли війна триває, а виклики набувають нових форм, досвід Буданова — поєднання бойового минулого, стратегічного мислення та особистої стійкості — робить його однією з ключових фігур у системі ухвалення державних рішень. Його історія — це не лише про розвідку чи політику. Це про те, як одна людина може впливати на долю країни в найкритичніші моменти.

Ранні роки та шлях до військової розвідки

Кирило Буданов виріс у Києві. У дитинстві захоплювався плаванням і старими фільмами з Жаном-Полем Бельмондо — особливо стрічкою «Професіонал». Ці захоплення сформували характер: дисципліну, витримку та вміння діяти точно й без зайвого шуму. У 2003 році він вступив до Одеського інституту сухопутних військ на факультет аеромобільних військ. Через чотири роки, у 2007-му, отримав лейтенантські погони й одразу опинився в підрозділах спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони.

Служба в елітних частинах вимагала постійного вдосконалення. Буданов швидко просувався: старший лейтенант у 2010-му, капітан у 2013-му, майор у 2016-му. Уже тоді він виконував завдання, про які публічно майже нічого не говорилося. У 2014 році почалася війна на сході, і Буданов опинився в її епіцентрі. За роки бойових дій він отримав три поранення, але щоразу повертався до строю. Цей період загартував його як командира, здатного приймати рішення під вогнем і зберігати холодний розум у найгарячіших точках.

2016 рік: кримський рейд, який став легендою

Одна з найвідоміших ранніх операцій за участю Буданова відбулася в серпні 2016 року. Група з п’яти спецпризначенців під його командуванням висадилася на західному узбережжі окупованого Криму. Завдання полягало в доставці озброєння та проведенні диверсійних дій. Російська сторона викрила групу через затримання агента. Почався бій із підрозділом ФСБ «Вимпел». У результаті українські розвідники ліквідували підполковника ФСБ Романа Каменєва та єфрейтора Семена Сичова, ще кілька російських співробітників отримали поранення. Група відійшла без втрат.

Ця операція продемонструвала стиль, який пізніше стане візитівкою Буданова на посаді начальника ГУР: сміливість, точний розрахунок і вміння вийти з бою з мінімальними втратами. Вона також показала, що українська розвідка здатна діяти на території, яку ворог вважав повністю контрольованою. Для самого Буданова цей рейд став важливим етапом професійного зростання — він довів, що може очолювати складні місії в умовах високого ризику.

Призначення на чолі ГУР у 2020 році та трансформація структури

5 серпня 2020 року Президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони. На той момент йому було 34 роки — один з наймолодших керівників такого рівня в історії України. Попередник Василь Бурба залишив посаду після гучного скандалу, і нова команда потребувала свіжого погляду.

Буданов одразу взявся за модернізацію. Під його керівництвом ГУР розширило спектр завдань: з’явилися нові підрозділи, зросла увага до технологічних рішень — безпілотних систем, морських дронів, кіберкомпонентів. Структура почала тісніше співпрацювати з іншими силовими відомствами та іноземними партнерами. Буданов активно їздив за кордон — до США, Великої Британії, Туреччини, Болгарії — налагоджуючи обмін інформацією та спільні операції.

Ключовою зміною стала філософія: від реактивної оборони до проактивних дій. Розвідка почала не лише збирати дані, а й використовувати їх для планування ударів по критичній інфраструктурі ворога. Це вимагало нових навичок у особового складу та значних інвестицій у технології. Результат не забарився: уже в перші роки повномасштабної війни ГУР демонструвала результати, які вражали навіть скептиків.

Повномасштабна війна: операції, які змінювали баланс сил

З перших днів повномасштабного вторгнення 2022 року Буданов та його команда опинилися в центрі подій. Ще наприкінці 2021 року в інтерв’ю американському виданню Military Times він попереджав про підготовку Росії до великої операції. Коли війна почалася, ГУР брала участь у зриві десанту в Гостомелі та обороні Київщини. Планувалася повітряна операція з постачання Азовсталі — сім рейсів доставили боєприпаси, медикаменти та евакуювали поранених.

Однією з найяскравіших сторінок стала деокупація острова Зміїний. Хоча перша спроба висадки в травні 2022 року виявилася невдалою, стратегічне планування дозволило українським силам згодом витіснити росіян. У вересні 2022 року Буданов очолював Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими під час найбільшого обміну — 215 українців, серед яких понад 100 захисників «Азовсталі», повернулися додому.

2023 рік приніс нові амбіційні операції. У серпні та жовтні підрозділи ГУР провели перші в умовах повномасштабної війни рейди на окупований Крим — висадки в районі мису Тарханкут. Тоді ж була реалізована операція зі звільнення вишок Бойка — стратегічно важливих платформ у Чорному морі. Найбільшою технологічною інновацією стали багатоцільові надводні безпілотні човни Magura V5. Концепцію їхнього застосування сформулював саме Буданов. Протягом 2023–2024 років підрозділ Group-13 за допомогою цих дронів завдав низки ударів по кораблях Чорноморського флоту Росії. Це суттєво послабило російську присутність у морі та допомогло відновити український судноплавний коридор для експорту зерна.

Паралельно тривали удари безпілотниками по тилу ворога: аеродроми, склади, системи ППО, нафтопереробні заводи. Деякі з цих операцій проводилися на території Росії та Білорусі. Російська сторона неодноразово висувала проти Буданова звинувачення в «тероризмі» та заочно засуджувала. Сам він сприймав такі «вироки» як визнання ефективності роботи української розвідки.

Особисте життя: випробування, які загартовують

За всіма бойовими буднями стоїть людина з власними радощами та болем. У 2013 році Кирило Буданов одружився вдруге — з Маріанною Олександрівною, психологом за фахом. Перший шлюб 2009 року виявився коротким. З Маріанною вони познайомилися перед Євромайданом. Вона активно займалася волонтерством у Головному військовому шпіталі під час АТО, пізніше балотувалася до Київської міської ради та працювала радницею Віталія Кличка з питань антикорупційної політики в молодіжній сфері та спорті.

28 листопада 2023 року Маріанну отруїли важкими металами. Кілька співробітників ГУР також відчули симптоми. Це був черговий замах на родину керівника розвідки. Маріанна вижила, але інцидент ще раз нагадав, якою ціною дається робота на таких посадах. Буданов рідко говорить про особисте, але його стійкість у такі моменти вражає оточення.

У кабінеті начальника ГУР завжди жили тварини — кіт, канарка та дві жаби. Це дрібна, але промовиста деталь: навіть у найнапруженіші дні людина потребує тепла й нагадування про нормальне життя. Буданов неодноразово ставав об’єктом замахів — у 2019 році під його автомобіль заклали міну, яка здетонувала передчасно. Загалом за роки війни проти нього та його родини фіксували понад десять спроб замаху.

Нагороди та визнання за кордоном

У лютому 2024 року Кирило Буданов отримав звання Героя України з орденом «Золота Зірка». Він — повний кавалер ордена «За мужність», має Хрест бойових заслуг та низку відомчих нагород. У 2024 році йому також присвоїли почесний докторський ступінь Київської школи економіки.

У грудні 2024 року (вручення у 2025-му) Буданов був нагороджений польським орденом «За заслуги перед Польщею» офіцерського хреста. Однак у червні 2026 року, після того як новий президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, Буданов публічно відмовився від польської нагороди. У своєму повідомленні він назвав рішення Варшави недружнім актом щодо українського народу та заявив, що Україна й надалі захищатиме спільні європейські цінності, попри все.

Цей вчинок показав: для Буданова принципи солідарності важливіші за персональні відзнаки. Він чітко дав зрозуміти, що не розділяє політику, спрямовану проти українського лідера в такий критичний момент.

Січень 2026 року: нова посада — голова Офісу Президента

2 січня 2026 року Президент Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу Президента України. На цій посаді він змінив Андрія Єрмака. Перехід з військової розвідки на політичну вершину влади став несподіванкою для багатьох спостерігачів, але логічним кроком для людини, яка вже кілька років брала участь у найвищих державних нарадах.

На новій посаді Буданов відповідає за координацію роботи Офісу, взаємодію з урядом, силовими структурами та міжнародними партнерами. У березні 2026 року його також призначили головою Ради з питань підтримки підприємництва — це свідчить про розширення кола його відповідальності за межі суто безпекової сфери. Досвід розвідника допомагає йому бачити ширшу картину: як військові рішення впливають на економіку, як інформаційні операції формують міжнародну підтримку, як внутрішня стабільність впливає на фронт.

Буданов продовжує відвідувати передові позиції, спілкуватися з бійцями та тримати руку на пульсі бойових дій. Його стиль комунікації — прямий, без зайвої дипломатії — залишається впізнаваним. У публічних виступах він часто наголошує на необхідності зберігати єдність і не піддаватися втомі чи ілюзіям щодо намірів ворога.

Що означає присутність Буданова на найвищому рівні влади сьогодні

Призначення Кирила Буданова головою Офісу Президента символізує новий етап у державному управлінні. Людина з бойовим досвідом, глибоким розумінням загроз і перевіреним вмінням працювати в умовах невизначеності опинилася поруч із Президентом у момент, коли рішення мають ухвалюватися швидко й точно. Його попередня робота на чолі ГУР показала здатність будувати ефективні команди та впроваджувати нестандартні рішення — від морських дронів до координації складних обмінів полоненими.

Для суспільства Буданов залишається постаттю, яка вселяє впевненість: навіть у найтемніші часи українська розвідка та держава в цілому здатні діяти проактивно. Його історія — це приклад того, як професійність, особиста мужність і чіткі цінності можуть впливати на хід історії країни. Поки війна триває, а виклики еволюціонують, роль таких людей лише зростає. Буданов уже довів, що вміє перемагати там, де інші бачать лише загрози.