Тимур Хромаєв, чоловік телеведучої Маші Єфросиніної, уособлює рідкісний тип людини, яка вміє перебудовувати себе під тиском обставин, не втрачаючи стрижня. Колишній голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, успішний інвестор і батько двох дітей, він у 2022 році добровільно став до лав Збройних Сил України. Там його досвід управління складними системами та горизонтальної інтеграції знайшов нове застосування — у створенні мереж протидії ворожим дронам і радіоелектронній боротьбі. Шлюб, який пережив розставання та відновлення, загартувався у трирічній розлуці війни, де слова дружини про гордість за «шлях, який ти вибрав», стали публічним маніфестом стійкості.

Їхня історія — це не просто хроніка публічної пари. Це приклад того, як інтелект, вихований у київських школах, нью-йоркських коледжах та українських університетах, поєднується з практичною рішучістю. Хромаєв не просто «пішов на фронт». Він приніс туди навички архітектора процесів: від управління державним боргом у 1990-х до масштабування антидронових рішень у 2025–2026 роках. У травні 2026-го в інтерв’ю Суспільному він детально описав, як легка піхота з мінометами еволюціонувала в підрозділ, що будує «ланцюг ураження цілі» — виявлення, класифікація, подавлення, перехоплення — натхненний моделями технологічних компаній.

Сім’я лишається точкою опори. Дочка Нана вже доросла, син Олександр росте під час війни. Єфросиніна публічно зізнається, що спить у його футболках, перекладає речі й іноді плаче від думки про нього — водночас пишається тим, що він «принципова людина, яка віддає перевагу вчинкам перед словами». У 2026 році, коли Хромаєв повернувся з місії в Об’єднаних Арабських Еміратах, де українські інструктори, зокрема майор Хромаєв, ділилися досвідом протидії іранським дронам, пара знову знайшла способи бути разом. Їхній шлюб демонструє: війна не лише руйнує, а й оголює найміцніше.

Ранні роки: коріння в Києві та перші кроки за кордон

Тимур Заурбекович Хромаєв народився 23 березня 1975 року в Києві. Батько — радянський баскетболіст Заурбек Хромаєв — прищепив дисципліну та прагнення до результату. Шкільні роки пройшли в київській школі №57, з перервою 1986–1989 років у Владикавказі. Уже тоді проявилася здатність адаптуватися до різних середовищ.

На початку 1990-х, коли Україна тільки-но здобувала незалежність, сімнадцятирічний Тимур опинився в нью-йоркській Hoosac School. Потім — Union College у штаті Нью-Йорк, де 1997 року отримав ступінь бакалавра економіки. Пізніше, вже маючи досвід роботи, він закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобувши магістра міжнародного права. Три освіти в різних країнах і системах сформували людину, яка вільно оперує цифрами, законами та людськими процесами одночасно.

Цей багаж не був теоретичним. Повернувшись до України наприкінці 1990-х, Хромаєв одразу занурився в практичну роботу з державним боргом. Перші кроки в Міністерстві фінансів стали фундаментом, на якому згодом виросла вся подальша кар’єра.

Кар’єрний шлях: від Мінфіну до голови НКЦПФР

1997–2001 роки — робота в Міністерстві фінансів України. Від провідного економіста відділу стратегії управління зовнішнім боргом до начальника управління ринків капіталу департаменту державного боргу. У той час країна вибудовувала фінансову систему з нуля, і Хромаєв опинився серед тих, хто формував правила гри.

2001–2002 — заступник голови правління в банках «НРБ-Україна» та «ТАС-Інвестбанк». Корпоративні фінанси, казначейські операції — практична школа, де теоретичні знання перетворювалися на конкретні угоди.

Лютий 2003 року — заснування інвестиційної компанії «АРТА». Хромаєв став одним із керуючих партнерів і провадив компанію до 2013 року. «АРТА» швидко увійшла до лідерів українського ринку цінних паперів. 2013-го він очолив GASE Energy Inc. як виконавчий директор.

30 січня 2015 року указом президента Петра Порошенка Тимура Хромаєва призначено головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Шість років на цій посаді — період реформ. Комісія активно очищувала ринок від сумнівних інструментів, просувала прозорість корпоративного управління та підвищувала фінансову грамотність населення. Повноваження завершилися у січні 2021-го, а 23 лютого 2021 року президент Володимир Зеленський звільнив його з посади.

Цей етап кар’єри показав головну рису Хромаєва: він не просто адмініструє — він будує системи. Саме цей навик згодом стане ключовим у військовій службі.

Кохання, яке витримало паузу: історія з Машею Єфросініною

Зустріч відбулася навесні 2002 року в Ялті біля кіоску. Тимур підійшов до дівчини, яка здавалася знайомою, і запитав, чи не бачив він її раніше. Так почалася історія, що триває вже понад два десятиліття.

Стосунки розвивалися швидко. Тимур зробив паузу — зізнався пізніше, що кохав Марію, але не уявляв, що його дружина стане відомою телеведучою. Він розраховував на спокійне сімейне життя. Потім освідчився. Через місяць після заручин Єфросиніна дізналася, що вагітна. 2003 року зіграли весілля. 2004-го народилася донька Нана.

Після дев’яти років шлюбу пара взяла паузу — рік жили окремо. Проте почуття переважили. 2013–2014 року вони відновили стосунки, і в серпні 2014-го народився син Олександр. Ця історія розставання та повернення стала важливою частиною їхньої ідентичності: вони вміють переживати кризи і виходити з них сильнішими.

Війна як каталізатор: від територіальної оборони до спеціалізованого центру

У лютому 2022 року, як і багато співвітчизників, Хромаєв долучився до територіальної оборони. Брав участь у Київській та Херсонській кампаніях. Згодом підрозділ увійшов до 112-ї окремої бригади територіальної оборони Києва.

На Запорізькому напрямку 2023 року, під час підготовки контрнаступу, підрозділ був легкою піхотою зі стрілецьким озброєнням і мінометами. Але вже тоді з’явилися перші «мавіки» та агродрони. Хромаєв та його побратими зрозуміли: тільки технології можуть вирівняти шанси проти ворожої артилерії.

Він почав інтегрувати засоби радіоелектронної боротьби, радіотехнічної розвідки, дрони-розвідники та FPV. Поступово сформувалася система мережевості сенсорів та управління на основі інформаційної обізнаності. «Ланцюг ураження цілі» — виявлення, класифікація, подавлення, протидія, ураження — став основою роботи. Хромаєв приніс у військо бізнес-підхід: плоскі організаційні структури, швидкий обмін даними, автоматизацію процесів, натхненну прикладами технологічних компаній.

На початку 2025 року головнокомандувач Олександр Сирський особисто відвідав пункт управління. Підрозділ, який уже робив те, що не було передбачено для сил територіальної оборони, перетворили на спеціалізований центр — фактично полк. Так з’явився 12-й окремий центр спеціального призначення, де Хромаєв продовжує службу.

У 2024 році за внесок у розвиток цих систем головнокомандувач нагородив його нагрудним знаком «Срібний хрест».

Міжнародний вимір: місія в ОАЕ та обмін досвідом

Наприкінці березня 2026 року під час візиту президента Володимира Зеленського до Об’єднаних Арабських Еміратів Тимур Хромаєв опинився серед українських військових інструкторів. Команда консультувала колег зі Збройних сил ОАЕ щодо застосування безпілотних систем та протидії повітряним загрозам.

Театр війни там інший: повне домінування повітряних сил коаліції проти Ірану. Іран за перші тижні застосував близько 2000 БпЛА. Український досвід — протидія масованим атакам у складних умовах — виявився затребуваним. Хромаєв повернувся до України в травні 2026-го, маючи свіжий погляд на масштаби застосування технологій.

Ця місія показала: внесок Хромаєва давно вийшов за межі однієї бригади. Його підрозділ забезпечує горизонтальну інтеграцію рішень для всього фронту — від корпусів до родів військ.

Сім’я під час війни: гордість, очікування та тиха сила

Єфросиніна рідко говорить про деталі служби чоловіка — з міркувань безпеки. Але публічні пости до його днів народження та річниць шлюбу сповнені глибини. «Я щодня повторюю тобі, як пишаюся шляхом, який ти вибрав. Як пишаються тобою наші діти», — написала вона 23 березня 2026 року, коли Тимуру виповнився 51 рік.

Вона зізнавалася, що фізично важко бути тактильною жінкою, коли коханий постійно відсутній. Спить у його футболках, перекладає речі. Іноді плаче від думки про нього. Водночас бачить зміни: «Мій чоловік тепер знає, що таке вбивати. Людина, яка має три освіти. Неймовірний естет. І я розумію, що вони вже інші».

Діти ростуть у цій реальності. Донька Нана живе окремо, син Олександр — під час війни. Родина навчилася цінувати кожен спільний момент: рідкісні приїзди, танці на дні народження дружини у травні 2026-го, обійми після довгих розлук.

Громадське сприйняття та тихий героїзм

Не обійшлося без критики. Деякі коментатори називали службу Хромаєва «ряженою», сумнівалися в реальному фронтовому досвіді. Сергій Притула публічно заступився: «Тимур залучений до створення однієї дуже крутої системи, яка зараз масштабується і вже допомагає українським захисникам». Після зустрічі з Зеленським в ОАЕ волонтер іронічно зауважив про «прозріння» критиків.

Хромаєв не веде публічну полеміку. Він діє. Саме це — вчинки замість слів — і є його головною відповіддю.

Що робить його особливим

• Принциповість і перевага дій над деклараціями.
• Здатність будувати складні системи — від фінансового ринку до «ланцюга ураження цілі».
• Естетичне сприйняття світу, яке не зникає навіть на війні.
• Бізнес-мислення, застосоване у військовій організації: горизонтальна співпраця, швидкість рішень, автоматизація.
• Відданість родині попри всі випробування.

У 2026 році Тимур Хромаєв — це вже не просто «чоловік Єфросініної». Це офіцер, чия експертиза впливає на захист неба України та допомагає союзникам. Його шлях показує: справжня сила — не в гучних жестах, а в системній, наполегливій роботі, яка рятує життя. І в любові, яка чекає вдома, навіть коли коханий будує захист за тисячі кілометрів.