Двадцять третє лютого — дата, яку шанувальники української історії пам’ятають без нагадувань. Саме цього дня 1954 року в селі Хоружівка на Сумщині народився Віктор Андрійович Ющенко — людина, чиє ім’я назавжди вписане у літопис боротьби за демократичну Україну. У 2026 році експрезидентові виповнилося 72.

День народження Ющенка — це привід поговорити не лише про іменинника, а й про цілу епоху: про гривню, яку він допоміг створити, про помаранчевий грудень 2004-го, про діоксин у крові й бджолині вулики під Києвом. Постать суперечлива, харизматична, місцями романтична — і водночас глибоко вписана в українську ідентичність.

Розберімо все по поличках: де народився майбутній президент, ким були його батьки, як святкує він свої ювілеї сьогодні і чому ця дата щороку повертається у стрічки новин з тією самою повагою, що й перші весняні крокуси.

Коли народився Віктор Ющенко: точна дата і місце

Віктор Андрійович Ющенко народився 23 лютого 1954 року в селі Хоружівка Недригайлівського району Сумської області. Це невеличке поліське село на півночі України — типова українська глибинка з ставками, левадами і вишневими садами, які він пізніше так часто згадуватиме в інтерв’ю.

Батько майбутнього президента, Андрій Андрійович, був ветераном Другої світової війни, пройшов через німецький полон і концтабори, а після демобілізації викладав англійську мову в Хоружівській середній школі. Мати, Варвара Тимофіївна, навчала дітей фізики та математики в тій самій школі. Сільські вчителі — це і є те середовище, у якому виріс хлопчик, що згодом стане банкіром, прем’єром і президентом.

За зодіакальним календарем 23 лютого — це Риби, знак мрійників, естетів і людей із загостреним відчуттям прекрасного. Колекція ікон, любов до української вишивки, бджільництво, столярна майстерня в Нових Безрадичах — усе це дуже «по-рибному». Хоча, звісно, астрологія тут лише штрих, а не пояснення.

Скільки років Ющенку у 2026 році

Станом на 23 лютого 2026 року Віктору Ющенку виповнилося 72 роки. Це вік, коли політична активність здебільшого змінюється на роль старійшини, людини, яка ділиться досвідом і займається тим, що відкладав десятиліттями. Експрезидент саме так і робить: пише, читає лекції, спілкується з молоддю, доглядає за пасікою та опікується Інститутом Президента Віктора Ющенка «Стратегічні ініціативи».

Для зручності — невелика хронологія круглих і пам’ятних ювілеїв із сучасним контекстом.

Джерела: Вікіпедія, видання «Главком». Дати уточнено за офіційними біографіями і свіжими новинними матеріалами 2026 року.

Як святкує день народження Ющенко сьогодні

Колишні президенти рідко влаштовують пишні фуршети — і Віктор Андрійович тут не виняток. Останніми роками він зазвичай зустрічає свято в селі Нові Безрадичі під Києвом, де живе з родиною. Це не маєток у стилі московських олігархів, а радше український хутір ХХІ століття: триповерховий будинок, сад, ферма, ставок, пасіка, столярка і навіть невеличкий музей української культури з іконами, рушниками й килимами.

У 2026 році донька Віталіна Ющенко зворушливо привітала батька в соцмережах, подякувавши йому за виховання й приклад. Такі публічні щемливі вітання вже стали маленькою традицією — родина експрезидента не приховує теплих почуттів, і це додає святу домашнього настрою. Привітання надсилають також релігійні діячі, політики, друзі з різних таборів — від Філарета до колишніх соратників по «Нашій Україні».

Серед класичних ритуалів цього дня:

• родинна трапеза з традиційними українськими стравами — борщ, вареники з вишнею, мед із власної пасіки
• дегустація медів різних сортів — гречаний, акацієвий, липовий — як гордість господаря
• прогулянка садибою, відвідування столярні та міні-музею української культури
• відверті розмови про політику, історію та перспективи країни з друзями
• духовна складова — молитва, спілкування з духовенством, подяка за прожитий рік

Такий формат свята — це не випадковість, а свідомий вибір людини, яка змалку виросла серед сільської простоти й українських традицій. Ющенко неодноразово підкреслював, що для нього найважливіше — це коріння, рідна Сумщина та збереження автентики, яку він втілив у власному дворі.

Шлях від сільського хлопчика до президента

Перш ніж відсвяткувати своє перше «президентське» 23 лютого у 2005 році, Віктор Ющенко пройшов дорогу, яка вмістила б у себе кілька біографій. У 1975 році він закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут за спеціальністю «економіст». Потім — аспірантура українського НДІ економіки сільського господарства, кандидатський ступінь, робота в банківській системі.

З 1993 до 1999 року Ющенко очолював Національний банк України — і саме під його керівництвом у вересні 1996-го була проведена грошова реформа, у обіг введено гривню. Кожен український банкнотний дизайн, кожна монета — це частково й його спадок. У грудні 1999-го він став сьомим прем’єр-міністром незалежної України і вперше за роки незалежності забезпечив реальний приріст ВВП.

А далі — 2004 рік, президентські вибори, отруєння діоксином, що назавжди змінило його обличчя, фальсифікації другого туру і Помаранчева революція, яка перевернула країну. 23 січня 2005 року відбулася інавгурація третього президента України Віктора Ющенка — людини, яку обрав народ після місяця стояння на Майдані.

Цікаві факти про іменинника, які знають не всі

За кадром офіційних біографій ховається багато людських дрібниць, які роблять образ Ющенка живим, а не музейним. Ось підбірка деталей, яку зазвичай оминають сухі довідники.

• Бджільництво — головне хобі експрезидента. У нього кілька пасік, він особисто розбирається в породах бджіл і сортах меду.
• Колекція ікон і старожитностей — одна з найбільших приватних в Україні. Ющенко роками купував речі на ярмарках і в антикварів.
• Любить столярство: у Нових Безрадичах обладнав справжню майстерню, де власноруч щось майструє.
• Брат Петро Ющенко довгий час був народним депутатом від «Нашої України».
• Має онуків від доньки Віталіни — Ярину і Віктора, з якими, за словами родини, любить проводити вільний час.
• Знає кілька іноземних мов, зокрема англійську, що дісталася частково «у спадок» від батька-вчителя.

Цей набір захоплень не випадковий. Бджоли, дерево, ікона, рушник — це фактично метафора всього президентського стилю Ющенка: повільного, етнографічного, романтичного, з опертям на українську духовну традицію. Хтось критикував цю естетику за надмірну сентиментальність, але саме вона зробила образ третього президента впізнаваним у світі.

Чому день народження Ющенка щороку обговорюють

23 лютого українські медіа традиційно публікують матеріали про третього президента — і річ не лише у круглих датах. Постать Ющенка залишається полем інтелектуальних дискусій: одні називають його батьком української ідентичності й архітектором незалежної фінансової системи, інші згадують про економічну кризу 2008–2009 років, конфлікт із Юлією Тимошенко та поразку на виборах 2010-го, коли він набрав лише 5,45 % голосів.

Та зараз, у 2026 році, на тлі повномасштабної війни з Росією, чимало того, що Ющенко зробив у своє президентство, оцінюється інакше. Присвоєння звання Героя України Степанові Бандері, визнання Голодомору геноцидом українського народу, курс на НАТО і ЄС — усе це сьогодні читається не як «надмірний націоналізм», у чому його тоді звинувачували, а як стратегічне передбачення. День його народження поступово перетворюється з політичної дати на дату історичну.

Багатьом українцям сьогодні близька думка, що Ющенко першим зі шкіл і трибун голосно говорив про російську загрозу, а його обличчя, спотворене діоксином, стало символом ціни цієї відвертості. Не дивно, що щороку у соцмережах 23 лютого з’являються підбірки «найкращих цитат Ющенка», ретроспективи Помаранчевої революції та теплі побажання здоров’я.

День народження Віктора Ющенка — це більше, ніж особисте свято колишнього президента. Це нагода згадати про молоду Україну середини нульових, про оранжеві шарфи на Майдані, про гривню в кишені, про відчуття, що історія робиться тут і зараз. І, як свідчать привітання 2026 року, ця дата ще довго залишатиметься частиною колективної памʼяті — теплою, складною, дуже українською.