За кадром найбільшої продуктової імперії України стоїть людина, яка майже не дає інтерв’ю, не світиться на світських тусовках і десятиліттями працює у режимі тіні. Геннадій Владиславович Буткевич — співвласник корпорації АТБ, засновник інвестиційної групи BGV Group Management і президент житомирського футбольного клубу «Полісся». Його ім’я знають мільйони, а обличчя — одиниці.
Дискаунтер, який починався у середині 1990-х як маленьке кафе у Дніпрі, перетворився на мережу з 1319 магазинів і виторгом 294,2 млрд грн за підсумками 2025 року. А сам Буткевич з пострадянського оперативника еволюціонував у одного з найбільших інвесторів воєнного часу, який заходить у видобуток критичних мінералів.
Його історія — це сплав силового бекграунду, інженерної освіти, юридичної подвійної кваліфікації та чуття на тренди задовго до того, як вони стають мейнстримом. Розберемо біографію, статки, бізнес-активи та закулісні історії докладно, без зайвого глянцю.
Дитинство, освіта і ранні роки
Геннадій Буткевич народився 27 травня 1958 року в Дніпропетровську — місті, що нині носить ім’я Дніпро. Його мати, Неллі Михайлівна, була психіатром і впродовж десяти років очолювала відділення обласної психіатричної лікарні «Ігрень». Сімейне середовище, де поряд жили медицина, точність діагностики та вміння бачити людину наскрізь, явно вплинуло на майбутнього бізнесмена.
У 1980 році він закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут, отримавши фах інженера. Згодом отримав другу освіту — юридичну — у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Така комбінація диплома будівельника та правника згодом виявилася стратегічно цінною: інженерна логіка плюс юридична прискіпливість стали фундаментом, на якому виросла АТБ. За даними джерела ЛІГА.Досьє, юридична освіта стала ключем для подальшої кар’єри у силових структурах.
Міліцейське минуле і служба у структурах Лазаренка
Кар’єра Буткевича стартувала далеко не у торгівлі. Він почав у радянській міліції — у легендарному ОБХСС, відділі по боротьбі з розкраданнями соціалістичної власності. Після розпаду СРСР, у 1991 році, очолив управління по боротьбі з організованою злочинністю у Дніпропетровську. Це були роки, коли у Дніпрі формувалися капітали і кола, що пізніше визначали обличчя української економіки.
З 1995 по 1997 рік Буткевич очолював службу безпеки скандально відомої компанії «Єдині енергетичні системи України» — структури, що ставила на ноги бізнес-імперію Юлії Тимошенко та працювала під політичним прикриттям Павла Лазаренка. За тогочасними мірками його зарплата у $4000 плюс бонуси була астрономічною. Ці гроші стали стартовим капіталом для майбутніх інвестицій. У ті ж роки він збудував м’ясокомбінат, а далі почалася справжня історія АТБ.
Народження АТБ: як з кафе виросла імперія
Перший власний бізнес Буткевича — невелике кафе. У 1993 році він став співвласником торгової компанії «Агротехбізнес», з ініціалів якої згодом і виросла абревіатура АТБ. У 1998 році разом із партнерами Євгеном Єрмаковим та Віктором Карачуном вони зареєстрували «АТБ-Маркет» — мережу дискаунтерів, яка зробила ставку на просту формулу: низькі ціни, базовий асортимент, агресивне розширення.
Троє співзасновників і донині володіють рівними частками. Хоча формально вони партнери на рівних, у медіа Буткевича називають неформальним лідером і головним стратегом компанії. Тимчасом як Єрмаков відповідає за операційну роботу, а Карачун — за фінанси, саме Геннадій Владиславович задає вектор розвитку.
АТБ у цифрах: масштаб, який важко осягнути
Щоб зрозуміти, наскільки гігантська ця мережа, варто подивитися на свіжі цифри. Станом на початок 2026 року в АТБ працює близько 60 тисяч людей, а магазини відкриваються навіть у прифронтових регіонах — там запроваджено окремий «бойовий» асортимент із 500–700 найменувань товарів першої необхідності.
| Показник | 2023 рік | 2024 рік | 2025 рік |
|---|---|---|---|
| Кількість магазинів | 1 209 | 1 257 | 1 319 |
| Товарообіг, млрд грн | ≈ 216 | 248,3 | 294,2 |
| Середній чек, грн | ≈ 215 | ≈ 240 | понад 260 |
| Сплачено податків, млрд грн | ≈ 30 | ≈ 34 | 37,88 |
Дані наведено за офіційними публікаціями корпорації АТБ та матеріалами LIGA.net. Цифри красномовно показують: навіть у воєнні роки мережа не просто зберігає темпи, а розгортається ще ширше. У 2025 році лише за один рік відкрилися 67 нових магазинів, ще сім пройшли капітальну модернізацію.
BGV Group Management: ставка на критичні мінерали
З 2015 року Буткевич розгорнув другий бізнес-фронт — інвестиційну компанію BGV Group Management. Назва — комбінація його ініціалів (Butkevych Hennadiy Vladyslavovych). На відміну від АТБ, де він партнер, тут Геннадій Владиславович є одноосібним власником і ідейним натхненником.
BGV інвестує у видобуток, енергетику, девелопмент, ритейл, інфраструктуру, освіту та спорт. Та ключовий вектор — стратегічні корисні копалини. Компанія має ліцензії на видобуток урану, графіту, берилію, цирконію, титану та рідкісноземельних металів. Ястребецьке родовище циркон-флюорит-рідкісноземельних руд та Пержанське родовище берилію в Житомирській області, а також Балахівське графітове родовище на Кіровоградщині — ключові активи.
За три останні роки Буткевич вклав у проєкти BGV $150 млн і планує подвоїти суму до кінця 2025-го. Лише техніко-економічне обґрунтування графітового проєкту коштувало близько $10 млн. Заради інвестицій бізнесмен продає особисту нерухомість у США.
Графіт батарейної якості та ядерні реактори
У січні 2025 року BGV завершила лабораторні та напівпромислові випробування очищення графіту до батарейної якості (99,99%) для літій-іонних батарей. У листопаді 2025-го компанія розширила партнерство з фінською гірничою корпорацією Metso на Ястребецькому родовищі. А у листопаді 2025 року Буткевич дав перше за п’ять років велике інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, де озвучив амбітну ціль — будувати в Україні малі модульні ядерні реактори (SMR), використовуючи власну сировинну базу.
Інші напрями BGV — щебеневий завод у Житомирі ($22 млн інвестицій), когенераційні установки, придбання газобетонних потужностей «Аерок», житлові проєкти у Києві та Житомирі, а також торговий центр «Жито», що відкрився в обласному центрі. У жовтні 2024 року Антимонопольний комітет дозволив BGV придбати компанію «УТ Пауер», що виробляє електроенергію.
ФК «Полісся»: футбольна пристрасть з гучними скандалами
У 2021 році Буткевич купив футбольний клуб «Полісся» з Житомира і обійняв посаду президента. На той момент команда тільки боролася за вихід із Першої ліги. Уже того ж року вона виграла Першу лігу і вперше в історії здобула путівку до Української Прем’єр-ліги.
Динаміка прогресу разюча: у дебютному сезоні в УПЛ — п’яте місце, наступного — четверте, а у сезоні 2025/26 «вовки» борються за медалі та стабільно тримаються у топ-трійці турнірної таблиці. Головний тренер — Руслан Ротань. Домашня арена — Центральний міський стадіон «Полісся» місткістю майже 6 тисяч глядачів. Заради клубу Буткевич, за його ж словами, продав яхту — і це не метафора.
У сезоні 2025/26 «Полісся» опинилося у центрі гучного суддівського скандалу після матчу проти київського «Динамо» (1:2). Буткевич звернувся до президента УАФ Андрія Шевченка та голови Комітету арбітрів Катерини Монзуль з вимогою реформи арбітражу. Його позицію публічно підтримали дев’ять клубів УПЛ. Президент «Полісся» заявив, що готовий першим серед власників пройти детектор брехні, та обстоює модель незалежного суддівського органу за зразком англійської чи німецької ліги.
Статки, родина і приватне життя
Оцінки статків Буткевича коливаються залежно від рейтингу та року. У 2021 році, перед повномасштабним вторгненням, Forbes оцінював його капітал у $530 млн. Журнал «НВ. Бізнес» у 2023-му назвав цифру $259 млн і відвів 22 місце у рейтингу найбагатших українців. Розкид пояснюється методиками: одні аналітики враховують лише публічну частку в АТБ, інші додають активи BGV та нерухомість.
| Рік | Видання | Оцінка статків | Місце у рейтингу |
|---|---|---|---|
| 2015 | Forbes Ukraine | $155 млн | 30-те |
| 2020 | Forbes / Dragon Capital | $277–415 млн | 16–26-те |
| 2021 | Forbes Ukraine | $530 млн | топ-15 |
| 2023 | НВ. Бізнес | $259 млн | 22-ге |
Дружина Геннадія — Валентина Буткевич (у дівоцтві Власова), засновниця київського кінного клубу Equides. У подружжя дві доньки: Ганна (1985 р.н.) — юристка, телеведуча, співачка, член наглядової ради АТБ та засновниця БФ BGV, ініціатор премії Golden Glove; і Дарина (1990 р.н.) — професійна вершниця, президент жіночої команди ФК «Полісся», навчається у Rome Business School.
Хобі і захоплення
Поза бізнесом Буткевич — заядлий мисливець (орендує мисливські угіддя площею 8000 га у Київській області), гольфіст, член правління Всеукраїнської федерації гольфу та засновник клубу Lisnyky Golf&Villas з власною академією. Заснував аматорський тенісний турнір Dnipro Open, який проводився десять років поспіль.
Громадська діяльність і освітні проєкти
З 27 червня 2025 року Буткевич входить до Ради з питань підтримки підприємництва при Президенті України. Очолює наглядову раду Житомирської політехніки — закладу, який він активно фінансує і модернізує. У публічних виступах часто наголошує: «Бізнес має бути відділений від політики», та сам відкрито визнає, що у травні 2014 року допомагав кандидату Петру Порошенку, а у Верховній Раді V, VI і VII скликань був помічником нардепа Юрія Самойленка від «Партії регіонів».
Під час повномасштабної війни Буткевич виділив 14 мільйонів гривень на закупівлю допомоги медичним закладам Житомирської області, закликав працівників АТБ долучатися до тероборони. У 2025 році BGV Group сплатила понад 678 млн грн податків і зборів.
Виторг АТБ у 2025 році — 294,2 млрд грн, інвестиції BGV у видобуток критичних мінералів — $150 млн за три роки, ФК «Полісся» — постійний учасник єврокубкових перегонів. За цими цифрами стоїть людина, яка свідомо обирає тінь публічності, але при цьому формує контури того, яким буде українська економіка наступного десятиліття. Уран, графіт, рідкісноземи, малі ядерні реактори, прифронтова логістика, шкільна футбольна ліга в Житомирі — все це різні фрагменти однієї системи, у центрі якої тихий, обачний і вкрай впертий стратег із дніпровським характером.