Софія Стужук — одна з найвпливовіших і найсуперечливіших блогерок українського походження, яка ще в середині 2010-х років стала піонеркою формату «інстамами» з багатомільйонною аудиторією. Народжена в Севастополі, вона перетворила особисті історії вагітностей, домашніх пологів і материнства на потужний медіа-продукт, одночасно будуючи бізнес на екопродуктах, добавках і курсах. Її шлях — це історія про силу особистого бренду, ціну популярності та складні вибори в умовах війни, еміграції та суспільного тиску.
Сьогодні, у 31 рік, Стужук — мати п’ятьох дітей, яка живе в Таїланді, продовжує вести блог російською мовою та транслює образ «амбаса-дора вагітності, пологів і материнства». Водночас її громадянська позиція щодо війни Росії проти України, підозра в ухиленні від сплати податків на суму близько 11,5 мільйона гривень та нещодавні повідомлення про розлучення з другим чоловіком Антоном Левданським зробили її постаттю, яка викликає полярні реакції: від щирої підтримки лояльної аудиторії до гострої критики в Україні. Її історія — це не просто лайфстайл, а глибокий портрет жінки, яка навчилася жити публічно в епоху, коли приватне і загальне переплітаються найнесподіванішим чином.
Коріння в Севастополі: море, танці та перші пошуки себе
Софія народилася 21 травня 1995 року в Севастополі — місті, де морське повітря і кримське сонце формували характер багатьох поколінь. У школі №8 вона була активною, допитливою дівчинкою, яка з раннього дитинства захоплювалася танцями. Бальні, естрадно-спортивні, хіп-хоп, R&B — вона пробувала різні стилі, шукаючи спосіб виразити енергію та емоції через тіло. Це не просто хобі: танці дали їй дисципліну, пластичність і впевненість у собі, які пізніше стали частиною її публічного образу — жінки, яка вміє бути і ніжною мамою, і сексуальною, і сильною.
Після закінчення школи Софія вступила до Севастопольського інституту банківської справи, але швидко зрозуміла, що це не її шлях. Вона покинула навчання і переїхала до батька в Київ. Паралельно здобула юридичну освіту — бакалавр права в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Проте юристом вона ніколи не працювала. Замість кабінету та документів її приваблювало щось живіше — можливість розповідати історії і збирати навколо себе спільноту.
Переїзд до Києва та вибухова поява в Instagram
2014 рік став переломним. Анексія Криму змусила родину остаточно оселитися в Києві. Саме тут, у новому місті, Софія почала активно вести Instagram. У той час формат «інстамами» тільки зароджувався в українському просторі. Більшість блогерів показували ідеальні фото або мотиваційні цитати. Стужук зробила інакше: вона почала щотижня ділитися деталями своєї першої вагітності — від нудоти до змін у тілі, емоцій і очікувань. Це було новаторсько і дуже щиро.
Аудиторія відреагувала миттєво. Люди побачили не глянцеву картинку, а живу жінку, яка не соромиться говорити про страх, радість і втому. До 2015–2016 років її акаунт уже мав сотні тисяч підписників. Софія з чоловіком Дмитром Стужуком — фітнес-тренером і блогером — створювали образ ідеальної молодої сім’ї: тренування, правильне харчування, красиві діти, щирі розмови про стосунки. Їхній контент продавав мрію про «правильне» материнство і сімейне щастя.
Сімейне життя з Дмитром: кохання, діти та перші тріщини
Дмитро і Софія познайомилися в спортзалі. Між ними спалахнула іскра, і вже незабаром Софія була вагітна на весіллі. Вони не влаштовували пишної церемонії — просто розписалися. У 2015 році народився син Давид, у 2018-му — донька Лоліта, у грудні 2019-го — Олівія. Софія мріяла про велику родину і не приховувала цього.
Але за кадром усе було складніше. Пара кілька разів розходилася і сходилася. Софія звинувачувала Дмитра в зраді та домашньому насильстві, він — її у лицемірстві та надмірній зайнятості блогом. Діти часто залишалися з нянями. Попри це, публічно вони продовжували транслювати гармонію. У 2018–2019 роках Софія вже активно просувала ідею домашніх пологів. Вона народжувала Лоліту і Олівію вдома з доулою Джамілею, ділилася фото та відео процесу. Для багатьох підписниць це стало одкровенням і прикладом для наслідування.
| Ім’я дитини | Рік народження | Батько | Особливості |
|---|---|---|---|
| Давид | 2015 | Дмитро Стужук | Старший син, народився в період становлення блогу |
| Лоліта | 2018 | Дмитро Стужук | Домашні пологи з доулою, перше публічне народження |
| Олівія | 2019 | Дмитро Стужук | Другі домашні пологи, відео в Instagram |
| Василіса | 2023 | Антон Левданський | Перша дитина в новому шлюбі |
| Юнія (Юна) | 2025 | Антон Левданський | П’ята дитина, домашні пологи в басейні в Латвії |
Дані зібрано з публічних заяв Софії Стужук та повідомлень ЗМІ.
Домашні пологи, «природне» материнство та критика доказової медицини
Стужук послідовно виступала за домашні пологи, навіть коли медики попереджали про ризики. Вона народжувала в надувному басейні, без лікарів, з доулою або чоловіком поряд. Публічно критикувала гормональну контрацепцію, спіралі, стверджувала, що краще народити дитину, ніж «гробити організм». Пропагувала симптомотермальний метод і перерваний статевий акт. Ділилася досвідом вживання плаценти у вигляді пігулок.
Ці погляди знайшли відгук у частини аудиторії, яка шукала альтернативу «медикалізованим» пологам. Але вони ж стали приводом для гострої критики. Лікарі наголошували на небезпеці домашніх пологів без кваліфікованої допомоги. У 2021 році в Рівному під час домашніх пологів з доулою загинула жінка — трагедія, яку пов’язували з пропагандою, яку вела Стужук. Вона відреагувала співчуттям, але продовжила відстоювати свій вибір.
Також Софія відкрито заявляла про відмову вакцинувати дітей і себе. Після смерті Дмитра від COVID-19 (він мав проблеми з серцем) її позиція стала ще більш помітною. Вона стверджувала, що достатньо вивчила інформацію, щоб прийняти тверде рішення для своєї сім’ї.
Втрата Дмитра та новий етап з Антоном Левданським
2020 рік приніс страшну втрату. Дмитро Стужук помер від ускладнень COVID-19. Пара на той момент уже перебувала в процесі розлучення, але смерть стала ударом. Софія залишилася вдовою з трьома маленькими дітьми. Вона публічно ділилася горем, але швидко повернулася до блогу — діти потребували стабільності, а аудиторія — контенту.
Незабаром у її житті з’явився Антон Левданський — латвійський бізнесмен. Вони познайомилися в Києві, провели разом ніч і продовжили спілкування. У 2022 році одружилися (заручини відбулися в Парижі). Разом переїхали до Риги. У 2023-му народилася Василіса, у березні 2025-го — Юнія. Обидві народжені вдома, в басейні, з активною участю чоловіка.
Але й цей шлюб не став остаточним щастям. На початку 2026 року Софія оголосила, що особисто прийняла рішення про розлучення. Вона написала, що їй гірко «руйнувати» сім’ю, але «душа знає — так треба і так правильно». Пара жила в Таїланді, орендуючи велику віллу. Після розлучення Софія публічно скаржилася на фінансові труднощі — зобов’язання за віллу, школу, нянь, необхідність привезти маму — і просила допомоги у підписників.
Позиція щодо війни, переїзди та суспільний резонанс
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Стужук виїхала з дітьми та нянею за кордон. Спочатку — до Латвії, до Антона. Публічно вона не зайняла чіткої проукраїнської позиції, яку очікувала більшість аудиторії. Її «за мир» і небажання «їсти загальні наративи» багато хто сприйняв як проросійську або принаймні недостатньо патріотичну. Вона продовжувала рекламувати російських блогерів і бренди, публікувала фото з ними на відпочинку в ОАЕ.
У 2024 році її внесли до бази сайту «Миротворець» за участь в актах гуманітарної агресії проти України. У інтерв’ю вона говорила: «Росія напала на Україну. Я люблю Україну і не зрадниця. Моя особиста позиція — не бути людиною, яка «їсть» загальні наративи». Проте це не зняло напруги. У вересні 2025 року Бюро економічної безпеки та Київська міська прокуратура оголосили про підозру в умисному ухиленні від сплати податків на суму майже 11,5 мільйона гривень за період 2018–2022 років. За даними слідства, як ФОП вона заробила понад 58 мільйонів гривень, але податків не сплатила.
Бізнес-імперія: від реклами до власних брендів
Стужук ніколи не обмежувалася лише контентом. Вона монетизувала аудиторію через рекламу (пости коштували від 300 доларів, сторіс — від 100), а згодом запустила власні продукти: екологічні товари, біологічно активні добавки, натуральну косметику під брендом LUNNITSA, одяг If only wear. Паралельно продавала курси зі схуднення, підготовки до пологів і материнства. Бізнес працював як в Україні, так і в Росії до повномасштабної війни.
Ця комерційна складова зробила її не просто блогеркою, а підприємницею з кількома джерелами доходу. Проте саме фінансова непрозорість і стала приводом для податкових претензій.
Сучасне життя в Таїланді: п’ять дітей, нові виклики та продовження історії
Станом на 2026 рік Софія живе на Пхукеті з п’ятьма дітьми, нянею та, ймовірно, вже без Антона. Вона продовжує вести Instagram і TikTok, позиціонує себе як амбасадорку вагітності, пологів, материнства та переїзду в Таїланд. Публікує тренування, сімейні моменти, роздуми про життя. Нещодавно з’явилися повідомлення про фінансові труднощі та прохання про підтримку підписників — це викликало нову хвилю обговорень.
Її аудиторія розділилася. Одні продовжують бачити в ній сильну жінку, яка вміє перероджуватися і жити за своїми правилами. Інші — приклад того, як публічність може перетворитися на пастку, а небажання чітко визначатися в ключових питаннях — на джерело постійних скандалів.
Вплив на українську культуру материнства та блогінгу
Незалежно від ставлення до її позицій, Софія Стужук залишила помітний слід. Вона була однією з перших, хто зробив материнство не просто особистою справою, а публічним наративом. Тисячі жінок почали дивитися на домашні пологи, природне виховання та «тілесність» після пологів інакше — завдяки її відвертим історіям. Вона показала, що мама може бути сексуальною, амбіційною і водночас глибоко зануреною в дітей.
Водночас її приклад став застереженням: коли особистий бренд будується на «природності», будь-яке відхилення (пластична операція на грудях, яку вона згодом визнала, зміна зовнішності, комерціалізація) викликає розчарування. Коли жінка з мільйонною аудиторією уникає чіткої громадянської позиції в час війни — це вже не просто особистий вибір, а фактор, що впливає на суспільство.
Софія Стужук досі залишається в центрі уваги. Її життя — це безперервна історія про вибір між приватним і публічним, між «душею знає» і суспільними очікуваннями, між свободою еміграції та відповідальністю перед країною, де народилася. І ця історія, схоже, ще далека від завершення.