Серпневий вечір 2023 року на проспекті Івана Мазепи у Дніпрі змінив життя кількох людей назавжди. Тоді ім’я молодої жінки з невеликого селища на Дніпропетровщині облетіло всі українські ЗМІ — від офіційних видань до Telegram-каналів. Її обличчя побачили мільйони, а її TikTok-сторінка з відеороликами на тлі трун раптом перетворилася на предмет жвавого обговорення.

Тетяна Патинка опинилася у центрі однієї з найгучніших кримінальних справ останніх років. Стрілянина, загибель чоловіка, побита патрульна, опір поліції — все це сплелося в один сюжет, який українські суди розплутували понад рік. І вирок, який зрештою пролунав у грудні 2024-го, став несподіванкою для багатьох.

Розберемо детально, ким є Тетяна Патинка, що сталося того фатального вечора, як розгорталися судові процеси та чим завершилася ця історія для всіх її учасників.

Хто така Тетяна Патинка: коротка біографія

Тетяна Патинка народилася 31 грудня 1999 року в селищі міського типу Петриківка Дніпропетровської області — місцині, відомій усьому світові завдяки унікальному петриківському розпису, внесеному до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Тут вона закінчила місцевий ліцей. За даними журналістів видання OBOZ.UA, у тому ж навчальному закладі свого часу здобувала освіту і її мати, а бабуся працювала викладачкою.

До серпня 2023 року Тетяна вела доволі типове життя дівчини з невеликого селища. Грала у волейбол, активно вела соціальні мережі, ймовірно, працювала у сфері ритуальних послуг — це випливає з її TikTok-роликів, знятих на фоні трун, хрестів та похоронних аксесуарів. Чорний гумор став її візитною карткою в соцмережах задовго до того, як її ім’я стало відомим широкому загалу.

Особливу увагу журналістів привернув ролик, у якому Тетяна жартує над хрестом із прізвищем померлої «Безсмертна». Ще одне відео вона присвятила колишньому хлопцю: підпис «Колишній питає, чому я не привітала його з ДН?» супроводжується кадром з кришкою труни та текстом «У той самий час я, яка вирішила почекати з подарунком». Саме ці ролики після резонансної події рознесли мережею мільйони користувачів.

Стрілянина у Дніпрі 29 серпня 2023 року: хронологія подій

Близько 18:00 29 серпня 2023 року на проспекті Івана Мазепи в Дніпрі патрульні поліцейські — Єгор Звонков та Анастасія Жила — зупинили автомобіль Jaguar чорного кольору, який порушив правила дорожнього руху. У салоні перебували чотири людини: 38-річний Джумбері Сілогава, його супутниця 23-річна Тетяна Патинка та двоє синів чоловіка — 14-річний Давид і 12-річний Джумбері.

Ключовий нюанс справи: на кадрах із камер спостереження зафіксовано, що під час порушення ПДР за кермом сидів сам Сілогава. Однак коли патрульні підійшли до зупиненого авто, на водійському місці вже сиділа Патинка — босоніж. На пасажирському — Джумбері. Цю пересадку слідство згодом розцінило як спробу уникнути відповідальності.

Пара відмовилася виконувати законні вимоги поліцейських — не показала документи, не вийшла з автомобіля. Натомість почалися лайка, нецензурна лексика, образи на адресу патрульних. За мить ситуація вибухнула. Сілогава вибрався з машини й кинувся на Звонкова та Жилу — повалив одного патрульного, а Анастасії завдав кілька ударів кулаком в обличчя, від чого вона на короткий час знепритомніла. Саме тоді Єгор Звонков застосував табельну зброю — і Джумбері Сілогава помер на місці.

Що відомо про Джумбері Сілогаву

Загиблому Джумбері Сілогаві було 38 років. Він мешкав у тій самій Петриківці й займався похоронним бізнесом — його компанія надавала ритуальні послуги. За даними сервісу «Ю-Контрол», на яких посилається OBOZ.UA, у Сілогави було чотири земельні ділянки, квартира та будинок у Миколаєві, два будинки у Петриківці й будинок у Бойківці. Особливо успішними останнім часом виявилися тендери — його компанія регулярно вигравала замовлення місцевих комунальних підприємств на поховання загиблих на фронті бійців.

За інформацією журналістських розслідувань, Сілогава не вперше потрапляв у поле зору поліції. З 2018 по 2022 рік на нього склали 12 протоколів за порушення ПДР, включно з перевищенням швидкості. Ба більше, у 2022 році він стріляв з автомата по склу того самого «Ягуара», який належав його колишній дружині Наталії. На думку джерел у правоохоронних органах, чоловік неодноразово піднімав руку на дружин, але кримінальні справи з різних причин закривалися. Чорний Jaguar, у якому розгорталися фатальні події, формально був зареєстрований на ексдружину Наталію — пара перебувала у процесі розлучення.

Кримінальне провадження проти Тетяни Патинки

Спочатку правоохоронці розглядали можливість висунення підозри за статтею 348 Кримінального кодексу України — посягання на життя працівника правоохоронного органу. Ця стаття передбачає від 9 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення. Однак згодом кваліфікацію змінили — слідчі ГУНП в Дніпропетровській області вручили Патинці підозру за частиною 2 статті 342 ККУ — опір представникові влади або працівникові правоохоронного органу.

За версією обвинувачення, Тетяна напала на патрульну зі спини, схопила її, заважала виконувати службові обов’язки, висмикувала руку з рук поліцейського Звонкова, продовжувала кричати та нецензурно висловлюватися, перебуваючи в салоні автомобіля. Експертиза підтвердила: жінка була у стані алкогольного сп’яніння.

15 вересня 2023 року Кіровський районний суд Дніпра обрав їй запобіжний захід — домашній арешт до 13 листопада. У суді Тетяна заявила, що винною себе не вважає. Згодом цілодобовий арешт замінили на нічний — вона могла залишати оселю в денний час.

Дані наведено за матеріалами видань ТСН та «Україна кримінальна».

Вирок суду: чим завершився процес

17 грудня 2024 року, через понад рік судових засідань, Кіровський районний суд Дніпра ухвалив вирок. Тетяну Патинку визнали винною за частиною 2 статті 342 Кримінального кодексу України. Сама ж обвинувачена своєї вини в повному обсязі не визнала й відмовилася давати покази, скориставшись правом не свідчити проти себе.

Суд звільнив Патинку від реального відбування покарання з випробуванням. Це означає, що жінка не сяде до в’язниці, але протягом іспитового строку зобов’язана з’являтися для реєстрації в орган пробації та не має права виїжджати за кордон без спеціального дозволу. У разі порушення цих умов покарання може бути замінене на реальне.

Цивільні позови потерпілих патрульних — Анастасії Жили та Єгора Звонкова — суд відхилив. Жила вимагала 300 тисяч гривень моральної шкоди, 10 тисяч майнової та 15 тисяч судових витрат, проте суд жодну з цих вимог не задовольнив. Після оголошення вироку Тетяна Патинка від коментарів утрималася й не повідомила, чи буде його оскаржувати.

Паралельний процес: справа патрульного Звонкова

Поки Тетяну судили за опір, її колишній «опонент» Єгор Звонков сам опинився на лаві підсудних. Йому інкримінували перевищення влади з тяжкими наслідками (ч. 3 ст. 365 ККУ) та умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 ККУ). Адвокатом 21-річного на момент події патрульного стала відома дніпровська захисниця Юлія Сегеда.

Суспільна реакція на цю справу розкололася. Одні називали Звонкова героєм, який захистив напарницю від агресивного нападника. Інші — наголошували, що Сілогава, хоч і п’яний та агресивний, не мав при собі зброї. Колеги Звонкова збирали кошти на його захист, а Анастасія Жила, яка під час інциденту знепритомніла від удару, передала понад мільйон гривень народних пожертв благодійному фонду «Повернись живим». Запобіжний захід патрульному з часом пом’якшили — йому дозволили повернутися до служби.

Резонанс у соцмережах і медіапростір

Справа Тетяни Патинки стала прикладом того, як приватне життя людини може миттєво стати надбанням мільйонів. Її TikTok-сторінка, де вона жартувала на фоні трун, перетворилася на головну тему обговорень. Дехто звинувачував її в цинізмі, інші — захищали, нагадуючи, що чорний гумор у похоронній справі — давня традиція, а ролики знімалися задовго до трагедії.

Українські журналісти — «Схеми», УНІАН, ТСН, «Радіо Свобода», «Ґрати» — розслідували різні аспекти справи: від біографій учасників до тендерних схем Сілогави та зв’язків між поліцейськими, прокурорами й адвокатами. Висвітлення інциденту стало майже хрестоматійним прикладом інформаційного маховика, коли кожна нова деталь розпалює дискусію наново.

Юридичний контекст: що означає звільнення з випробуванням

Стаття 75 Кримінального кодексу України дозволяє суду звільнити особу від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо строк позбавлення волі не перевищує п’яти років, а суд враховує тяжкість злочину, особу винного та інші обставини. Іспитовий строк може встановлюватись від одного до трьох років, а для тяжчих злочинів — до п’яти. Протягом цього часу засуджена особа перебуває під пробаційним наглядом.

На засуджену зазвичай покладають низку обов’язків: періодична явка для реєстрації, заборона змінювати місце проживання без дозволу, заборона виїжджати за кордон. У разі належного відбування покарання за рішенням суду особа звільняється від нього остаточно, а судимість погашається. Якщо ж умови порушуються — суд може скасувати рішення про випробування й направити людину для реального відбування покарання.

Така практика — звільнення з випробуванням за статтею 342 ККУ — не є винятковою. Українські суди часто застосовують її щодо обвинувачених, які не мають попередніх судимостей, не становлять суспільної небезпеки й не вчиняли тяжких насильницьких злочинів. Втім, ця справа отримала особливий резонанс саме через те, що формальний опір Патинки став частиною ширшої трагедії з людською смертю.

Що стоїть за гучною історією: соціальний контекст

Справа Тетяни Патинки оголила відразу кілька болючих тем сучасного українського суспільства. По-перше — проблему агресивної поведінки водіїв у нетверезому стані та того, як патрульна поліція реагує на такі виклики. По-друге — питання про межі необхідної оборони й застосування зброї правоохоронцями. По-третє — феномен соціальних мереж, де приватні жарти миттєво стають публічним обвинуваченням.

Окрема тема — становище молодих жінок, які опиняються у небезпечних стосунках із чоловіками з агресивним минулим. Сілогава, як стверджують джерела журналістів, мав історію домашнього насильства щодо колишніх дружин, кілька разів порушував закон зі зброєю, проте до фатального вечора залишався на свободі. Цей факт ставить незручні питання щодо ефективності системи раннього реагування на побутове насильство в Україні.

На 2026 рік справа залишається у пам’яті як один із найгучніших юридичних кейсів останніх років у Дніпропетровській області. Судовий процес щодо патрульного Звонкова станом на час виходу вироку Патинці ще тривав — суд продовжує розглядати обставини застосування зброї та правомірність дій правоохоронця. Остаточна крапка у цій історії ще не поставлена, і подальші судові рішення можуть змінити загальну картину.

Історія Тетяни Патинки — це не просто кримінальна хроніка. Це портрет епохи, у якій вірусне відео й рішення суду стоять поруч, де похоронний гумор переплітається з реальною смертю, а ім’я молодої жінки з маленького селища Петриківка стає синонімом найгучнішої справи року. І, мабуть, саме тому ця історія продовжує цікавити мільйони українців навіть через роки після того фатального серпневого вечора.