Хлопчина з Бердянська, який у дев’ять років продавав кошенят на ринку, сьогодні керує однією з найгучніших ресторанних мереж країни. Це історія про азійські аромати в київських двориках, тексти пісень для Надії Дорофєєвої та сайт, який мав достукатися до серця російського батька.

Міша Кацурін — постать настільки багатогранна, що описати її одним словом неможливо. Підприємець, фудблогер, автор пісень, чоловік найвідомішої співачки країни, ініціатор гучного волонтерського проєкту часів великої війни. У його біографії змішалися гострий смак вока, ритми клубної юності та гіркота родинного розриву через лінію фронту.

За даними галузевих видань, мережа «Привітів» обслуговує близько пів мільйона гостей щороку, а персональний YouTube-канал ресторатора давно перетнув позначку в мільйон підписників. Така популярність — не випадковість, а наслідок десятиліть праці, ризиків і вміння перетворювати кризи на нові розділи власної історії.

Ранні роки: бердянські пляжі як перша бізнес-школа

Михайло Кацурін народився 20 червня 1988 року в Бердянську — приморському містечку на узбережжі Азовського моря. Атмосфера курортного міста з його сезонним напливом туристів, набережною, гітарами на пляжі та постійним потоком грошей у літні місяці сформувала підприємницький характер ще в дитинстві. Перший заробіток майбутнього ресторатора виглядав майже анекдотично: дев’ятирічний Міша забирав за оголошеннями безкоштовних кошенят і перепродавав їх на ринку.

Юнацькі роки минули в калейдоскопі підробітків. Він грав на гітарі в підземних переходах, торгував солодкою ватою на узбережжі, працював вантажником і офіціантом, роздавав листівки, писав тексти для івент-агентства. Кожна з цих робіт — це окрема міні-школа: як говорити з людьми, як рахувати маржу, як не зламатися від відмов. Батьки розлучилися рано: мати залишилася в Україні, а батько Андрій переїхав до Дівєєвського монастиря під Нижнім Новгородом, де працює охоронцем. Ця обставина пізніше стане однією з найболючіших точок усієї біографії.

Київ, нічні клуби та народження «Привітів»

Переїзд до столиці став переломом. Студентські роки в Києві Міша провів, організовуючи вечірки для нічних клубів і заходи в «Зеленому театрі». Це був не просто заробіток — це була практика управління командами, бюджетами, очікуваннями публіки. Саме там сформувалося розуміння, що такий бізнес — це насамперед емоція, яку люди готові купувати знову й знову.

2016 рік став відправною точкою гастрономічної імперії. Разом із другою дружиною Дашею Кацуріною Міша відкрив перший «Китайський Привіт» — заклад, який зламав уявлення киян про азійську кухню. Відкрита кухня, де вок шипить на очах у гостей, доступні ціни, автентичні рецепти, привезені з мандрівок Таїландом, В’єтнамом та Китаєм. Концепція спрацювала миттєво: черги, повторні візити, репости в соцмережах. За кілька років мережа розрослася на «В’єтнамський Привіт», «Тайський Привіт», «Японський Привіт», а у 2025 році франшиза «Китайського» дійшла до Львова.

Дані зібрано з матеріалів видань Forbes Ukraine та TSN. Кожен заклад — це не калька з єдиного шаблону, а окремий організм зі своїм характером, шеф-командою та сезонними оновленнями меню. У 2021 році з’явився ще й Plastic Club — пункт сортування пластику, який став екологічним маніфестом бренду.

Особисте життя: три шлюби та діти

Сімейна історія ресторатора — це окремий серіал із поворотами, гідними сценарію. Перший шлюб був укладений у 2013 році з Євгенією Пановою, дизайнеркою. Шлюб тривав близько двох років і завершився розлученням. Другою дружиною стала Даша Кацуріна — модель і дизайнерка, з якою Міша прожив у шлюбі сім років, від 2015-го до 2022-го. Саме цей союз став бізнесовим фундаментом: разом партнери будували мережу «Привітів». У парі народилися двоє дітей — донька Александра (2016) та син Іван (2021).

Третій шлюб приніс ресторатору ще більшу публічність. У червні 2022 року Міша та співачка Надя Дорофєєва відкрито заявили про стосунки. Пара одружилася 15 червня 2023 року — церемонію вони тримали в таємниці майже місяць, аж поки 13 липня самі не оприлюднили фотографії. Для Дорофєєвої цей шлюб — другий після семирічного союзу з шоуменом Володимиром Дантесом. Сьогодні подружжя активно підтримує одне одного: Надя з’являлася на відкритті львівського ресторану, а Міша пише тексти пісень для альбомів дружини.

«Папа, повір»: відповідь сину російським родичам

Повномасштабне вторгнення 2022 року застало Мішу в моменті, коли особисте життя і бізнес перебували в найбільшій турбулентності. Замість паніки — конкретна дія: ресторатор запустив проєкт «Папа, повір», який став одним із найвідоміших медійних відповідей на російську дезінформацію всередині самої Росії.

Ідея народилася з особистого досвіду. Батько Міші, який живе у Дівєєвському монастирі, спершу не вірив у злочини російської армії в Україні — типова реакція мільйонів громадян країни-агресора, занурених у пропагандистський інформаційний кокон. Сайт «Папа, повір» зібрав покрокові інструкції, скрипти розмов, факти, аргументи та психологічні поради для тих українців, які мають родичів у Росії й намагаються пробити стіну заперечення. Проєкт став вірусним, а Міша почав з’являтися в західних медіа з розповіддю про власну родинну драму.

Фудблогер, автор пісень і телеведучий

Окрім ресторанів, Кацурін відомий своєю медійною діяльністю. У 2022 році разом із блогером Антоном Птушкіним він запустив документальний проєкт «Їжа України» — серію відео про регіональну кухню від Закарпаття до Бессарабії. Знімальна команда об’їздила десятки міст і сіл, познайомила глядачів із локальними шефами, фермерами та бабусями, які варять вареники за рецептами столітньої давнини. Проєкт став культурним явищем, яке нагадало: українська гастрономія — це не лише борщ із салом, а ціла мапа смаків, варта окремого туристичного маршруту.

Паралельно Міша пише тексти для пісень. Найвідоміші — композиції для Надії Дорофєєвої, серед яких хіти, що звучали в національних чартах. У його доробку є й співпраці з іншими виконавцями, хоча сам він жартує, що писати про їжу йому досі легше, ніж про кохання. Власний YouTube-канал ресторатора набирає мільйони переглядів: формати варіюються від коротких рецептів до глибоких інтерв’ю з шефами.

Криза 2025 року: масове отруєння у Львові

Липень 2025 року став серйозним випробуванням. Через кілька днів після відкриття «Китайського Привіту» у Львові на вулиці Миколи Вороного у закладі стався спалах інфекції. За даними правоохоронців, постраждало понад сто гостей — серед них опинився й сам власник. Львівське районне управління поліції відкрило кримінальне провадження за частиною першою статті 325 Кримінального кодексу — порушення санітарних правил, що спричинило масове захворювання.

Лабораторні дослідження виявили норовірус — поширений збудник харчових інфекцій. Кацурін публічно вибачився перед постраждалими, пообіцяв покрити витрати на лікування всіх, хто звернувся по медичну допомогу, і анонсував посилення внутрішніх протоколів безпеки в усій мережі. Реакція була швидкою: компенсації, нові стандарти, додаткові медичні огляди персоналу. Цей епізод став уроком, але не зруйнував репутацію — публіка оцінила прозорість і відповідальність бренду.

Цифри й факти: Міша Кацурін у короткому форматі

Інформація систематизована з відкритих джерел та інтерв’ю самого Кацуріна різним виданням.

Філософія бізнесу та що далі

Принципи, на яких тримається мережа, ресторатор формулює коротко: свіжість, прозорість, гостинність. Відкриті кухні стали візитівкою бренду ще тоді, коли в Києві такий формат був рідкістю. Підтримка молодих шефів, регулярні гастрономічні мандрівки за новими рецептами, фокус на сезонних продуктах — усе це створює відчуття живого, дихаючого простору, а не конвеєра.

Кацурін любить повторювати думку, яка стала майже мантрою його команди: їжа має об’єднувати, а не розділяти. У країні, що воює, ця фраза набуває нового значення — від обідів для військових до проєктів культурної дипломатії через гастрономію.

Сьогодні ресторатор продовжує розширювати мережу, веде блог про їжу, пише пісні, виховує дітей і будує спільні проєкти з дружиною. Його бренд одягу Katsurina, медійні колаборації з Птушкіним, благодійні ініціативи часів війни — усе це частини однієї історії про людину, яка вміє перетворювати енергію хаосу на конкретні результати. Шлях від кошенят на бердянському ринку до гастрономічної імперії з пів мільйона відвідувачів щорічно — це не казка, а ілюстрація того, як працює поєднання інтуїції, праці й здатності не боятися помилок.