Скільки мільярдерів в Україні: рейтинг 2026 року

Війна перекроїла мапу великого капіталу в Україні так, як цього не робила жодна криза за всю історію незалежності. Заводи в Маріуполі стали попелом, металургійні гіганти втратили десятки відсотків виторгу, а водночас з’явилися нові обличчя — програмісти, які за п’ять років збили мільярди на фінтеху без жодного зв’язку з пострадянською приватизацією. Це вже інша економіка.

Станом на березень 2026 року американський Forbes зарахував до клубу доларових мільярдерів сімох українців. Їхній сукупний капітал — близько 18 мільярдів доларів, що для країни у стані повномасштабної війни виглядає одночасно і вражаюче, і парадоксально. Хтось зміцнив позиції, хтось ледь утримався на нижній межі рейтингу.

Нижче — детальний розбір кожного імені зі списку, аналіз джерел багатства, динаміки статків і ширшого контексту: куди зміщується центр ваги українського великого бізнесу і чому ера класичних олігархів добігає кінця.

Скільки мільярдерів в Україні станом на 2026 рік

Цифра, яку фіксує Forbes у березневому глобальному рейтингу 2026 року, — сім доларових мільярдерів з українським паспортом або українським походженням бізнесу. Це той самий показник, що й роком раніше, проте внутрішня динаміка кардинально інша: один з них подвоїв капітал, четверо втратили частину статків, а двоє зависли на нижній планці у 1,2 мільярда доларів.

Цікаво, що український NV у власному щорічному рейтингу нарахував лише двох мільярдерів за національним методологічним підходом — там оцінюють лише активи, які реально працюють у країні, без зарубіжних часток. Forbes же рахує консолідований капітал по всьому світу, тому й цифри відрізняються. Обидві методики мають право на життя, але саме глобальний рейтинг дає повнішу картину українського капіталу як явища.

Сім українських мільярдерів станом на березень 2026 року володіють сукупним капіталом близько 18 мільярдів доларів — це удвічі менше, ніж було до 2014 року, коли в списку Forbes фігурувало понад двадцять імен з України.

Повний список українських мільярдерів за версією Forbes 2026

Розкладемо рейтинг по поличках. Сімка найбагатших — це поєднання класики металургії, енергетики, агросектору та зовсім нової генерації цифрового капіталу. У світовому списку усі сім посідають місця в діапазоні від 472-го до 3017-го.

Місце в Україні Ім’я Статки (млрд $) Сфера бізнесу Глобальне місце Forbes
1 Рінат Ахметов 7,8 Метінвест, ДТЕК, SCM 472
2 Віктор Пінчук 2,8 Інтерпайп, EastOne, медіа 1504
3 Влад Яценко 2,2 Revolut (фінтех) 1913
4 Петро Порошенко 1,5 Roshen, агроактиви 2600
5 Андрій Веревський 1,2 Kernel (агрохолдинг) 3017
6 Вадим Новинський 1,2 Smart Holding, метал 3017
7 Костянтин Жеваго 1,2 Ferrexpo, фінанси 3017

Дані оприлюднені виданням Forbes у березні 2026 року, додаткова верифікація — через Forbes Ukraine та інформаційні агентства, що відстежують зміни статків. Сукупно ці сім імен формують той самий клуб мільярдного капіталу, який тепер виглядає набагато скромніше за довоєнний.

Рінат Ахметов: стабільний лідер навіть після втрати Маріуполя

Найбагатший українець уже понад двадцять років — Рінат Ахметов. Його імперія завжди трималася на трьох китах: металургія, енергетика та фінанси. Повномасштабне вторгнення завдало удару, від якого більшість підприємців не оговталася б: «Азовсталь» і Маріупольський меткомбінат імені Ілліча — два флагмани групи «Метінвест» — були знищені.

У 2021 році статки Ахметова оцінювали в 7,6 мільярда доларів. У 2022-му, після руйнування ключових активів, цифра обвалилася до 4,4 мільярда. Здавалося, що повернутися на колишні висоти буде неможливо. Але вже до 2025-го капітал виріс до 7,9 мільярда — завдяки високим цінам на енергоносії, переорієнтації «Метінвесту» на закордонні майданчики та сильним фінансовим результатам ДТЕК. На березень 2026 року Forbes зафіксував його статки на позначці 7,8 мільярда доларів.

У глобальному рейтингу Ахметов опустився з 390-го на 472-ге місце, що логічно — світовий капітал технологічних мільярдерів зростає швидше за металургійний. Окрім промислових активів, у портфоліо бізнесмена — компанія «ЕСТА Холдинг», київський ЦУМ, логістичні «Лемтранс» і «Портінвест», машинобудівні підприємства. Forbes згадує, що Ахметов очікує на доставку яхти Project Luminance вартістю 500 мільйонів доларів, а також володіє віллою у Франції та квартирою в Лондоні.

Віктор Пінчук: трубна імперія і мистецтво

Власник групи «Інтерпайп» Віктор Пінчук — один з небагатьох українських мільярдерів, чий бренд впізнають за межами економічних колонок. PinchukArtCentre у Києві, участь у Giving Pledge (зобов’язанні віддати більшу частину статків на благодійність), медіахолдинг StarLight Media — це той публічний шар, що додається до промислової основи.

Статки Пінчука у 2026 році Forbes оцінив у 2,8 мільярда доларів, що на 400 мільйонів менше торішнього показника. Трубний бізнес постраждав через зміну логістичних маршрутів та необхідність переорієнтації з традиційних експортних напрямів на європейські замовлення. У світовому рейтингу він опустився з 1141-го на 1504-те місце.

Інвестиції в «зелену» металургію та модернізація виробництва — це ставка на довгу гру. Поки промислові активи дають менше, ніж раніше, Пінчук продовжує підтримувати культурну інфраструктуру: PinchukArtCentre залишається одним з найвпливовіших майданчиків сучасного мистецтва в Східній Європі, а програма стипендій для молодих художників щороку відкриває нові імена.

Влад Яценко: новий тип українського мільярдера

Якщо хтось і символізує епоху переходу від сировинної до технологічної економіки — то це Влад Яценко. Співзасновник британського фінтех-гіганта Revolut, він єдиний з українських мільярдерів подвоїв капітал за рік: з 1,2 мільярда доларів у 2025-му до 2,2 мільярда у 2026-му. У глобальному рейтингу Forbes він підстрибнув з 2623-го місця на 1913-те — найбільший стрибок серед усіх українців у списку.

Цей стрибок не випадковий. Revolut оцінюється у понад 75 мільярдів доларів, кількість користувачів давно перевалила за 60 мільйонів по всьому світу, а компанія перетворилася на повноцінний цифровий банк з ліцензіями в кількох юрисдикціях. На відміну від класичних українських мільярдерів, Яценко побудував свій капітал не на приватизації державного майна, а на коді, продукті та глобальних ринках. Це принципово інша модель.

Влад Яценко став першим українським мільярдером технологічної доби, чиї статки сформовані повністю поза пострадянською приватизацією — це маркер тектонічного зсуву в структурі великого капіталу.

Петро Порошенко: повернення до клубу і нові виклики

П’ятий президент України Петро Порошенко — це окремий кейс. У 2021 році його статки оцінювали в 1,6 мільярда доларів, потім на три роки він випав з офіційних списків Forbes — почасти через складність оцінки активів у воєнний час, почасти через юридичні процеси. У 2025-му повернувся з показником 1,8 мільярда, а в березні 2026-го Forbes зафіксував зниження до 1,5 мільярда доларів.

Основа капіталу — кондитерська корпорація Roshen, яка попри війну зберігає сильні позиції на ринку. Додатково — агропромислові активи, медіа та інвестиційні проєкти. На статки впливають санкційні розгляди, які зараз перебувають у Верховному суді, та загальна турбулентність навколо публічної фігури.

Аграрні та металургійні мільярдери: Веревський, Новинський, Жеваго

Трійка, що замикає список, тримається на нижній межі мільярдного клубу — 1,2 мільярда доларів у кожного. Усі троє посідають однакове 3017-те місце у світовому рейтингу Forbes.

Андрій Веревський — засновник агрохолдингу Kernel, найбільшого експортера зерна та соняшникової олії в Україні. Його статки скоротилися з 1,4 мільярда до 1,2 мільярда доларів через проблеми з логістикою морського зерна, коливання світових цін та руйнування портової інфраструктури в перші роки великої війни.

Вадим Новинський — фігура суперечлива: екснардеп, заочно арештований і фактично проживає за межами країни. Його капітал, за оцінкою Forbes, тримається на 1,2 мільярда завдяки часткам у металургійному та газовидобувному бізнесі.

Костянтин Жеваго — власник Ferrexpo, фігурант гучної корупційної справи, де НАБУ підозрює його у наданні 1,8 мільйона доларів неправомірної вигоди судді Верховного суду. Його статки впали з 2,4 мільярда у 2021-му до стабільних 1,2 мільярда у 2026-му.

Чому в Україні стало менше мільярдерів

До 2014 року в списку Forbes було понад двадцять українських мільярдерів. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі ця цифра почала танути. Повномасштабне вторгнення прискорило процес: руйнування промислової інфраструктури, втрата експортних ринків, санкційні обмеження, антиолігархічне законодавство — усе це разом стиснуло клуб найбагатших до семи імен.

Причини стиснення мільярдного клубу можна звести до кількох ключових факторів:

  • Фізичне знищення активів у Маріуполі, Авдіївці, на Луганщині та інших окупованих чи зруйнованих територіях
  • Втрата експортних маршрутів через Чорне море на тривалий період і дорожча логістика
  • Падіння капіталізації металургійного та хімічного секторів через скорочення обсягів виробництва
  • Антиолігархічний закон та посилення прозорості великого бізнесу
  • Санкції щодо окремих підприємців через зв’язки з російським капіталом
  • Знецінення гривні та девальваційні ризики, що зменшують доларову оцінку активів

Кожен з цих факторів окремо вже міг би серйозно вдарити по будь-якому статку. У комбінації вони стали справжнім випробуванням на міцність. Виграли ті, хто диверсифікував активи на зовнішні ринки або вчасно переорієнтувався на нові ніші — енергетику, європейські замовлення, технології.

Нові обличчя: куди рухається великий капітал

Парадокс української економіки 2026 року в тому, що поряд із падінням класичних олігархічних статків зростає кількість мультимільйонерів з ІТ-сектору. У рейтингу ТОП-30 найбагатших українців за версією NV приблизно третина імен — це підприємці з технологічної сфери: співзасновники SoftServe Тарас Кицмей і Ярослав Любінець, фаундер People.ai Олег Рогинський та інші.

Цікавий момент: 17 з 30 мультимільйонерів у списку NV мають вагомі агроактиви. Це означає, що навіть попри удари по логістиці зерна, агросектор залишається фундаментальною основою українського капіталу — поряд з технологіями. А ось класична важка промисловість, хімія та машинобудування різко просіли.

Ще одна важлива деталь — благодійність. У воєнний час внесок великого бізнесу став помітнішим: фінансування медицини, освіти, відновлення інфраструктури, постачання техніки ЗСУ, гуманітарна допомога. Фонди Ахметова, культурні ініціативи Пінчука, інвестиції IT-мільярдерів у стартапи та освіту — усе це формує новий тип репутаційного капіталу, який тепер не менш важливий, ніж фінансовий.

Українські мільярдери 2026 року — це гібрид двох епох: уламки індустріальної імперії 90-х і піонери глобального технологічного капіталу, які ще десять років тому були звичайними розробниками.

За оцінками Forbes, у світі станом на 2026 рік нараховується 3428 мільярдерів — рекордна кількість в історії. Україна на цьому фоні представлена скромно, але присутність семи імен у глобальному списку у країні, яка четвертий рік відбиває повномасштабну агресію, говорить сама за себе. Це показник стійкості бізнес-моделей, які пройшли через найжорсткіше випробування з можливих. І хоча обличчя великого капіталу змінюється на очах, його існування — це частина економічної реальності, з якою Україні доведеться рухатися далі.

More From Author

Ірена Карпа чоловік: історія кохання з нащадком Гюго

Чому померла Ніна Матвієнко: правда про хворобу легенди

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *